Для інтернет-магазину приймати платежі картками - це зручно, але і ризиковано.

Спочатку розкажу про свій досвід з точки зору покупця, потім - що варто знати з точки зору продавця.

В Україні я користувався карткою Visa від банку "Надра". До того, як ввели обмеження на 100 грн. на день, картка задовільняла мої потреби в оплаті через інтернет - купівля книг на Амазоні, купівля доменів, оплата хостингу, оплата мобільного зв'язку, оплата інтернету, купівля квитків на поїзди і т.д.

Більшість моїх оплат проходили успішно. Один раз була проблема з Піплнетом, і іноді при оплаті через Приватбанк мені телефонували і питались, чи справді я поповнюю рахунок телефону на певну суму.

Отже, з точки зору покупця в Україні, особливих проблем і ризиків немає.

Тепер розглянемо інтернет-еквайринг в Україні з точки зору продавця.

В Україні банки займаються інтернет-еквайрингом не так, щоб дуже активно, вдалось виявити 4 на ринку послуг:
- Приватбанк (http://shop.privatbank.ua/about/tariffs)
- Укрексімбанк (http://www.eximb.com/ukr/sme/everyday/inet_acquiring/?f=sme)
- Банк "Південний" (http://bank.com.ua/legal_entities/payments_and_settlements/internet_acqu...)
- Райфайзен Банк Аваль + "Український процесинговий центр" (http://www.ecommerce.upc.ua/site/upc.html?lang=uk)

Банк "Пивденный" і Приватбанк не спромоглися на сайт українською. Фу!

Є ще сервіс Портмоне, який використовує розрахункові банки-еквайєри (http://www.portmone.com.ua/v2/uk/company/).

Інтернет-магазин має доволі обмежений набір інформації про покупця, і то, в основному, інформація, що надана власне покупцем. А перевіряти, чи не краденою карткою хтось розраховується, треба тому, що є чарджбек!

Чарджбек (англ. chargeback) - повернення грошей покупцю, що здійснюється банком покупця. Чарджбеки є різних типів, два з яких варто приймати до уваги. Це відмова покупця від придбаного товару, що супроводжується вимогою повернути гроші. Є ще чарджбек в результаті використання краденої картки або іншого способу незаконного використання платіжної картки.

Спосіб виявлення махінації при наявності власної служби доставки - перевіряти, чи отримувач товару є власником картки. При доставці поштою або не власною службою доставки цей варіант важко реалізувати.

Гроші за проведення операції збирають в двох місцях: за обробку (зазвичай фіксована сума, наприклад 50 центів) і за перевід суми (зазвичай у відсотках, наприклад 2%):

Більшість торговців не показує окремо вартість оплати карткою. Деякі зазначають окремо вартість оплати карткою, наприклад Віззейр - збір за бронювання (http://wizzair.com/useful_information/service_fees/?language=UA), іноді додають до "handling fee".

Американські компанії по інтернет-еквайрингу з підозрою ставляться до України. Вимагають такий список документів (authorize.net):

- Business license/Articles of Incorporation
- Scanned copy of driver’s license and Passport (in color)
- Business voided check
- Utility Bill
- 3 months full bank statements (business or personal)
- 2 trade references, name and number

Український варіант інтернет-еквайрингу - це 4-7% від суми платежу + місячна абонплата

Варіанти для інтернет-магазинів:
1. Процесинг власними силами, тобто під'єднатись напряму до банку-еквайєра. Великі ризики прийняття "лівих" карток.
2. Процесинг здійснює карткова платіжна система (типу "Verified by Visa"). Тут ризики вже трохи розподіляються
3. Ризики на "трьох" - є спеціалізований сервіс (типу authorize.net) з ефективним механізмом відслідковування підозрілих транзакцій для того, щоб уникнути чарджбеків в результаті незаконних оплат.

Чи пропозиції українських банків стосуються другого чи третього варіанту - це ще треба вияснити.